История » П.Скоропадський

П.Скоропадський

Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша його частина вимагала забезпечення незале­жності України, більша ж - виступала за федерацію з Росією. Активно дія­ли русофільські партії. Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П.Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію. Все це підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення.

Загалом же становище після повалення гетьманської влади було скла­дним. Селяни, які складали основну масу армії, покидали її та поспішали ділити поміщицьку землю. Вкрай несприятливим було й зовнішньо-політич­не оточення України. Одеса була захоплена Антантою, на заході активізу­валися поляки, на півночі - більшовики, на південному сході - російська Добровольча армія. Німецькі та австро-угорські війська, які згідно з догово­ром мали захищати Україну від більшовиків, неспроможні були робити це.

Більшість керівництва Директорії стояла фактично на радянській або дуже близькій до неї платформі, виступала за союз із більшовиками проти Антанти. Це були В.Винниченко,В.Чехівський,М.Шаловалтаін.Інша час­тина на чолі з С.Петлюрою орієнтувалася на спілку з Антантою проти більшовиків. Незважаючи на договір, який було укладено між В.Винничен-ком і Д.Мануїльським про спільну боротьбу проти німців та австрійців, що перебували в Україні, а також на обіцянку Х.Раковського і того ж Д.Мануї-льського визнати в Україні той лад, який буде встановлено новою україн­ською владою, більшовицький уряд Г. П'ятакова виступив зі звинувачення­ми Директорії в контрреволюційності. Невдовзі з півночі розгорнувся на­ступ Червоної армії на Київ і Харків. Складність полягала в тому, що осно­ву більшовицьких військ становили українські частини, сформовані ще за гетьмана для оборони від більшовиків - Богунська й Таращанська дивізії.

Результаты перехода к приказно-воеводскому управлению
По мере освобождения от захватчиков русских земель необходимо было быстро и централизованно восстанавливать и обустраивать их хозяйство и оборону. Все это в совокупности способствовало переходу к новой системе - приказно-воеводскому управ ...

Вновь на политической арене
В марте 1928 года Рузвельт сделал первый шаг в новом туре борьбы за национальное признание. Энергичный, на ходу улавливающий изменение обстановки и легко приспосабливающийся к ней, Рузвельт пользовался поддержкой в финансово-промышленных ...

Индустриализация, коллективизация, культурная революция СССР. Итоги довоенных пятилеток.
Все промышленно развитые страны прошли этап развития, когда различные отрасли экономики (промышленность, транспорт, сельское хозяйство, строительство) были вооружены машинной техникой, что открывалась дорога применению электрификации, авт ...