П.Скоропадський
Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша його частина вимагала забезпечення незалежності України, більша ж - виступала за федерацію з Росією. Активно діяли русофільські партії. Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П.Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію. Все це підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення.
Загалом же становище після повалення гетьманської влади було складним. Селяни, які складали основну масу армії, покидали її та поспішали ділити поміщицьку землю. Вкрай несприятливим було й зовнішньо-політичне оточення України. Одеса була захоплена Антантою, на заході активізувалися поляки, на півночі - більшовики, на південному сході - російська Добровольча армія. Німецькі та австро-угорські війська, які згідно з договором мали захищати Україну від більшовиків, неспроможні були робити це.
Більшість керівництва Директорії стояла фактично на радянській або дуже близькій до неї платформі, виступала за союз із більшовиками проти Антанти. Це були В.Винниченко,В.Чехівський,М.Шаловалтаін.Інша частина на чолі з С.Петлюрою орієнтувалася на спілку з Антантою проти більшовиків. Незважаючи на договір, який було укладено між В.Винничен-ком і Д.Мануїльським про спільну боротьбу проти німців та австрійців, що перебували в Україні, а також на обіцянку Х.Раковського і того ж Д.Мануї-льського визнати в Україні той лад, який буде встановлено новою українською владою, більшовицький уряд Г. П'ятакова виступив зі звинуваченнями Директорії в контрреволюційності. Невдовзі з півночі розгорнувся наступ Червоної армії на Київ і Харків. Складність полягала в тому, що основу більшовицьких військ становили українські частини, сформовані ще за гетьмана для оборони від більшовиків - Богунська й Таращанська дивізії.
На
дальних подступах к столице (1-15 ноября)
Командование Западного фронта, отведя центральные армии на тыловые рубежи Можайской линии обороны, в директиве от 30 октября требовало от войск прочно закрепиться на занятых рубежах, «вести упорную активную оборону и забыть само понятие п ...
Новая международная ситуация - новые решения
В начале президентской карьеры Рузвельта его внешнеполитическая позиция была изоляционистской. В Европе и на Дальнем Востоке уже существовали очаги новой мировой войны. Такая позиция президента была на руку гитлеровской Германии и милитар ...
Биография Александра Исаевича Солженицына. Семья. Годы учения
Один из ведущих русских писателей двадцатого столетия, Александр Исаевич Солженицын родился в Кисловодске 11 декабря 1918 года через несколько месяцев после смерти отца. В 1924 семья переезжает в Ростов-на-Дону; там в 1936 Солженицын пост ...