П.Скоропадський
Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша його частина вимагала забезпечення незалежності України, більша ж - виступала за федерацію з Росією. Активно діяли русофільські партії. Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П.Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію. Все це підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення.
Загалом же становище після повалення гетьманської влади було складним. Селяни, які складали основну масу армії, покидали її та поспішали ділити поміщицьку землю. Вкрай несприятливим було й зовнішньо-політичне оточення України. Одеса була захоплена Антантою, на заході активізувалися поляки, на півночі - більшовики, на південному сході - російська Добровольча армія. Німецькі та австро-угорські війська, які згідно з договором мали захищати Україну від більшовиків, неспроможні були робити це.
Більшість керівництва Директорії стояла фактично на радянській або дуже близькій до неї платформі, виступала за союз із більшовиками проти Антанти. Це були В.Винниченко,В.Чехівський,М.Шаловалтаін.Інша частина на чолі з С.Петлюрою орієнтувалася на спілку з Антантою проти більшовиків. Незважаючи на договір, який було укладено між В.Винничен-ком і Д.Мануїльським про спільну боротьбу проти німців та австрійців, що перебували в Україні, а також на обіцянку Х.Раковського і того ж Д.Мануї-льського визнати в Україні той лад, який буде встановлено новою українською владою, більшовицький уряд Г. П'ятакова виступив зі звинуваченнями Директорії в контрреволюційності. Невдовзі з півночі розгорнувся наступ Червоної армії на Київ і Харків. Складність полягала в тому, що основу більшовицьких військ становили українські частини, сформовані ще за гетьмана для оборони від більшовиків - Богунська й Таращанська дивізії.
Тайная канцелярия
Тайная канцелярия (1718—1801) — орган политического сыска и суда в России в XVIII веке. В первые годы существовала параллельно с Преображенским приказом, выполнявшим сходные функции. Упразднена в 1726 году, восстановлена в 1731 году как К ...
Второй период войны. Роль имамата в развитии событий на кавказском фронте
Второй период Кавказской войны – 30-е и 40-е гг. – представляют собой кровавую и грозную пору мюридизма.
Положение на Северном Кавказе кардинальным образом изменилось, когда в начале 1829 года прибыл в шамхальство ради проповедей шариата ...
Общественный строй Инков
Племя инков состояло из 10 подразделений – хатун-айлъю, которые в свою очередь делились каждый на 10 айлью. Первоначально айлью являлось патриархальным родом, родовой общиной: имело свое селение и владело прилегающими полями. Имена в родо ...