П.Скоропадський
Дедалі складнішою ставала внутрішня обстановка. Розколовся Союз хліборобів-власників: менша його частина вимагала забезпечення незалежності України, більша ж - виступала за федерацію з Росією. Активно діяли русофільські партії. Наростало невдоволення залежністю гетьманського уряду від німців. Основна маса селянства не підтримувала владу. Мало кому подобалася орієнтація П.Скоропадського на білогвардійську Росію, на монархію. Все це підготувало грунт практично для загальнонаціонального невдоволення.
Загалом же становище після повалення гетьманської влади було складним. Селяни, які складали основну масу армії, покидали її та поспішали ділити поміщицьку землю. Вкрай несприятливим було й зовнішньо-політичне оточення України. Одеса була захоплена Антантою, на заході активізувалися поляки, на півночі - більшовики, на південному сході - російська Добровольча армія. Німецькі та австро-угорські війська, які згідно з договором мали захищати Україну від більшовиків, неспроможні були робити це.
Більшість керівництва Директорії стояла фактично на радянській або дуже близькій до неї платформі, виступала за союз із більшовиками проти Антанти. Це були В.Винниченко,В.Чехівський,М.Шаловалтаін.Інша частина на чолі з С.Петлюрою орієнтувалася на спілку з Антантою проти більшовиків. Незважаючи на договір, який було укладено між В.Винничен-ком і Д.Мануїльським про спільну боротьбу проти німців та австрійців, що перебували в Україні, а також на обіцянку Х.Раковського і того ж Д.Мануї-льського визнати в Україні той лад, який буде встановлено новою українською владою, більшовицький уряд Г. П'ятакова виступив зі звинуваченнями Директорії в контрреволюційності. Невдовзі з півночі розгорнувся наступ Червоної армії на Київ і Харків. Складність полягала в тому, що основу більшовицьких військ становили українські частини, сформовані ще за гетьмана для оборони від більшовиків - Богунська й Таращанська дивізії.
Клеопатра. Последняя царица Египта
Вот уже две с лишним тысячи лет не утихают страсти вокруг знаменитой царицы, которая стала одной из одиозных фигур истории. Еще античные классики упоминали о ней в своих произведениях, позже ее образ воспели Шекспир, Пушкин и Бернард Шоу, ...
Литература.
Те изменения, которые произошли в обществе IV в., нашли отражение в его культуре. В этот период ораторское искусство, философия, исторические сочинения заняли ведущее место в литературе, явно вытеснив другие жанры - драму и лирику. Хотя т ...
Развитие приказной системы в XV–XVII вв. Предпосылки
развития приказной системы
Источники не позволяют восстановить подробности политических обстоятельств, при которых в конце 40-х годов сложилось правительство, перенявшее руководство страной у Боярской думы, но мы знаем ту политическую фигуру, которая сыграла ключев ...